В СРСР існувала традиція показувати по всіх каналах балет “Лебедине озеро”, коли в країні траплялися надзвичайні події. Чому витвір Чайковського у радянського народу асоціювався з важкими часами?
Здавалося б, що пов’язує трагічну історію кохання і політичні події? Насправді, зв’язків досить багато. Щоб показати “Лебедине озеро” за часів Радянського Союзу повністю перекроювали сітку мовлення всіх телеканалів (хоча їх і було всього два).
Почалося все зі смерті Леоніда Брежнєва. Тоді повинні були святкувати день міліції і всі працівники чекали на святкові концерти. А замість них цілий день і цілу ніч дивилися балет.
Те саме пізніше відбулося після смерті Юрія Андропова, а ще пізніше — Костянтина Черненка. Цьому існувало пояснення: у такі дні жалоби розважальні, новинні чи аналітичні передачі мали б блюзнірський вигляд.
Навіть сьогодні у старшого покоління українців все ще існує зв’язок між трагічними політичними подіями і балетом. Адже у Кремлі тоді вважали, що демонструвати страшні події може бути небезпечно (раптом хтось почне більше мислити про це і серед народу з’являться неприйнятні для партії висновки), а тому вмикали запис балету 1983 року.
Однак, виникає логічне запитання: чому саме його? Тут можна вказати одразу три причини. Насамперед, вистава “Лебедине озеро” триває досить довго, а тому вона може зайняти більшу частину етеру. За часів СРСР квитки на цей балет видавали як нагороди для передовиків виробництва, тобто просто так туди потрапити було важко. На нього ж водили також іноземні делегації. Ну і третя причина: “Лебедине озеро” має справжній гіпнотичний ефект. Тут лише танці і музика, мова відсутня, а тому вони легко можуть відірвати глядачів від неприємної для партії реальності.
Читайте також: